14-1

Верховний Господь сказав: Я знову відкрию тобі цю найвищу мудрість, найкращу з усіх знань, яку осягнули всі мудреці, досягнувши найвищої досконалості.

Пояснення: У цьому вірші Крішна оголошує, що Він знову відкриє Арджуні найвищу мудрість, яка є найкращою частиною всіх знань. Ця мудрість дозволила всім мудрецям досягти найвищої досконалості, тобто звільнення та єдності з Божественним. У цьому вірші Крішна починає перераховувати божественні якості, які притаманні тим, хто йде шляхом духовного розвитку, і ці якості допомагають людині звільнитися від обмежень матеріального світу та наблизитися до Божественного.

14-2

Міцно тримаючись цих знань, можна досягти трансцендентної природи, подібної до Моєї. Той, хто її досяг, більше не народжується під час творення і не хвилюється в момент руйнування.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що, міцно тримаючись цих найвищих знань, людина може досягти трансцендентної природи, яка є подібною до Його власної божественної природи. Той, хто її досяг, звільняється від циклу народження і смерті – він більше не народжується під час творення і не хвилюється в момент руйнування, бо досяг вічного, духовного буття.

14-3

Уся матерія, яку називають Вищим, є джерелом народження, і Я запліднюю це Вище, о нащадку Бгарати, уможливлюючи народження всіх істот.

Пояснення: У цьому вірші Крішна відкриває, що вся матерія є джерелом народження, і Він є тим, хто запліднює цю матерію, уможливлюючи народження всіх живих істот. Цей вірш символічно відображає взаємодію Божественного і матерії, створюючи життя. У цьому вірші Крішна завершує перелік божественних якостей, і ці якості притаманні божественним істотам, які наділені божественною природою і перебувають на правильному шляху духовного розвитку.

14-4

Слід зрозуміти, о сину Кунті, що всі істоти можуть народитися в цій матеріальній природі і що Я є батьком, який дає насіння.

Пояснення: У цьому вірші Крішна продовжує пояснювати, що всі живі істоти, незалежно від їх виду, можуть народитися в цій матеріальній природі. Він знову наголошує, що є батьком усіх істот, тим, хто дає насіння, запліднює матерію і робить можливим виникнення життя. У цьому вірші Крішна починає описувати демонічні якості, які є протилежними божественним, і ці якості притаманні тим, чию свідомість заполонила демонічна природа і які далекі від духовного розуміння.

14-5

Матерія складається з трьох якостей – благості, пристрасті та невігластва. Коли вічна жива істота вступає в контакт з матерією, о сильнорукий Арджуно, ці якості її обмежують.

Пояснення: У цьому вірші Крішна вводить поняття трьох якостей матеріальної природи (благості, пристрасті та невігластва). Він пояснює, що, вступивши в контакт з матерією, вічна жива істота (душа) обмежується цими якостями, які визначають її досвід і дії в матеріальному світі. У цьому вірші Крішна пояснює, що божественні якості ведуть до звільнення від страждань і зобов’язань матеріального світу, тоді як демонічні якості ведуть до подальшого служіння матерії, і Арджуні не варто сумувати, бо він народився з божественними якостями, що означає, що він має потенціал досягти духовного звільнення.

14-6

О безгрішний, якість благості, яка є чистішою за інші якості, просвітлює і звільняє від гріховних наслідків. Ті, хто перебуває під впливом цієї якості, стають пов’язані зі свідомістю щастя і знання.

Пояснення: У цьому вірші Крішна починає пояснювати кожну з трьох якостей окремо. Якість благості є найчистішою з усіх, вона просвітлює людський розум і звільняє від наслідків гріха. Проте вона прив’язує людину до свідомості щастя і знання, створюючи свого роду духовний комфорт, який може стати перешкодою для повного звільнення. У цьому вірші Крішна пояснює, що в цьому світі є два види створених істот – божественні та демонічні, і Він детально розповів про божественні якості і тепер готується описати демонічні якості та їх вплив на життя людини.

14-7

Якість пристрасті походить від необмежених бажань і пожадливості, о сину Кунті, і вона пов’язує втілену живу істоту з плідною діяльністю.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує якість пристрасті, яка походить від необмежених бажань і пожадливості. Ця якість пов’язує втілену живу істоту з діяльністю, спрямованою на досягнення результату, таким чином вплітаючи душу в цикл матеріальних бажань та їхнього задоволення. У цьому вірші Крішна описує нездатність демонічних істот відрізнити правильну дію від неправильної, і їм не вистачає чистоти, правильної поведінки та розуміння істини, і вони не знають, як діяти відповідно до духовних принципів і моральних норм.

14-8

О нащадку Бгарати, знай, що породжена невіглаством якість темряви вводить в оману всі втілені істоти. Вона зв’язує божевіллям, лінощами і сном.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує якість невігластва, яка народжується з незнання і вводить в оману всі втілені істоти. Ця якість пов'язує душу з божевіллям, лінощами та сном, тобто з інерцією, апатією та духовною темрявою. У цьому вірші Крішна розкриває оманливі погляди демонічних істот на будову та сенс світу, і вони заперечують існування Бога і вважають, що світ є випадковим, безпідставним і що його єдиною рушійною силою є хіть і статевий потяг.

14-9

О нащадку Бгарати, якість благості зв’язує зі щастям, якість пристрасті – з плідною діяльністю, а якість невігластва, покриваючи знання істот, зв’язує з божевіллям.

Пояснення: У цьому вірші Крішна резюмує вплив трьох якостей на живу істоту. Благодать пов'язує з відчуттям щастя, пристрасть - з дією, спрямованою на досягнення результату, а невігластво, затьмарюючи знання, пов'язує з божевіллям, інерцією та духовною сліпотою. У цьому вірші Крішна описує дії демонічних істот, які випливають з їхніх оманливих поглядів, і вони втратили зв'язок зі своєю справжньою сутністю, діють нерозумно і займаються злими, деструктивними діями, спрямованими на знищення світу.

14-10

Іноді, о нащадку Бгарати, перевершуючи якості пристрасті та невігластва, бере гору якість благості. Іноді якість пристрасті перевершує благодать і невігластво, а інколи, о Арджуно, якість невігластва перевершує благодать і пристрасть. Якості завжди змагаються за перевагу.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що три якості матеріальної природи постійно борються між собою за домінуюче становище у свідомості людини. Іноді гору бере благодать, іноді – пристрасть, а ще іноді – невігластво. Ця боротьба визначає дії людини, думки та емоційний стан. У цьому вірші Крішна пояснює мотивацію дій демонічних істот, і вони знаходять притулок у ненаситній хіті, яку ніколи не можна повністю задовольнити, і загрузли в гордості, марнославстві та неправдивих амбіціях, що веде до омани та прихильності до скороминущих, несправжніх цінностей.

14-11

Прояв якості благості можна відчути, коли всі двері тіла освітлені знаннями.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує прояв якості благості, який відчувається як внутрішнє просвітлення та приплив знань на всіх рівнях сприйняття. Коли в свідомості людини домінує благодать, її сприйняття стає ясним, і вона здатна краще зрозуміти духовні питання.

14-12

О найкращий з роду Бгарати, коли зростає якість пристрасті, розвиваються сильні прив’язаності, плідні дії, наполегливі зусилля, а також нестримні бажання та потяги.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує ознаки зростання якості пристрасті. Вони виявляються як сильна прив'язаність до матеріальних результатів, посилена діяльність, наполегливі зусилля, а також нестримні бажання та потяги. Людина стає рабом своїх бажань і пристрастей. У цьому вірші Крішна продовжує описувати оманливе сприйняття життя демонічних істот, і вони вважають, що задоволення чуттів до кінця життя є найвищою потребою і метою людства.

14-13

Коли зростає темрява і якість невігластва, о нащадку Куру, тоді настає темрява, бездіяльність, божевілля та обман.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує наслідки зростання якості невігластва. Це темрява, бездіяльність, божевілля та обман. Свідомість людини стає затьмареною, вона втрачає здатність ясно думати і діяти, занурюючись в апатію та ілюзії. У цьому вірші Крішна продовжує характеризувати дії демонічних істот та їхні наслідки, і вони повністю заплуталися в сотнях тисяч мереж бажань, які їх контролюють і керують, і охоплені пристрастю та гнівом, вони шукають засобів, як отримати гроші та владу незаконним шляхом.

14-14

Коли людина, яка перебуває в якості благості, помирає, вона досягає чистих, вищих обителей мудреців.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що людина, яка помирає, перебуваючи під впливом якості благості, досягає чистих, вищих обителей мудреців – духовних світів, в яких немає страждань і невігластва. Це є результатом тривалої духовної практики та культивування благості. У цьому вірші Крішна розкриває спосіб мислення демонічної особи, і ця особа одержима жадібністю і постійно думає про те, скільки багатства їй належить зараз і скільки ще вона отримає в майбутньому.

14-15

Коли людина помирає в якості пристрасті, вона народжується серед тих, хто прив'язаний до плідної діяльності, а коли помирає в якості невігластва, вона народжується в царстві тварин.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що людина, яка помирає під впливом якості пристрасті, знову народжується серед тих, хто прив'язаний до плідної діяльності, тобто матеріалістично налаштованих людей. У свою чергу, якщо людина помирає під впливом якості невігластва, вона може народитися навіть у царстві тварин, оскільки її рівень свідомості низький. У цьому вірші Крішна продовжує розкривати спосіб мислення демонічної особи, який сповнений насильства, егоїзму та ілюзій, і міг би уточнити, що така особа вважає інших своїми ворогами і пишається тим, що їх перемогла або вбила, і помилково вважає себе володарем і власником всього світу.

14-16

Кажуть, що результатом благодійної дії є чистий і належить до якості благості. Дії, вчинені в якості пристрасті, несуть страждання, а дії, вчинені в якості невігластва, ведуть до божевілля.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує наслідки різних дій залежно від того, під впливом яких якостей вони вчинені. Благодійна дія, вчинена під впливом якості благості, несе чистоту і духовний прогрес. Дії, вчинені під впливом пристрасті, створюють страждання і прив'язаність до результату. У свою чергу, дії, вчинені під впливом якості невігластва, ведуть до божевілля та духовної деградації. У цьому вірші Крішна продовжує розкривати спосіб мислення демонічної особи, який базується на марнославстві та самообмані, і міг би уточнити, що така особа пишається своїм багатством та впливовими родичами, вважаючи себе всемогутньою та найщасливішою, і планує робити пожертви та надавати благодійні дари не з щирого співчуття, а тому, щоб отримати задоволення від своєї уявної шляхетності та підвищити свою репутацію.

14-17

З якості благості розвиваються справжні знання, з якості пристрасті – жадібність, а з якості невігластва – божевілля, обман і незнання.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, які наслідки виникають від кожної з трьох якостей. Якість благості сприяє розвитку справжніх духовних знань. Якість пристрасті породжує жадібність і ненаситні бажання. Якість невігластва призводить до божевілля, обману та незнання, що є протилежністю духовному зростанню. У цьому вірші Крішна описує наслідки, що виникають від демонічного мислення та дій, і міг би уточнити, що такі особи, будучи обдуреними багатьма турботами та замкненими в мережі омани, стають надто прив’язаними до чуттєвих насолод і потрапляють до пекла, що символізує духовну деградацію та страждання.

14-18

Ті, хто перебуває у стані благості, поступово піднімаються до вищих планет; ті, хто перебуває у стані пристрасті, живуть на планетах земного рівня, а ті, хто перебуває у жахливому стані невігластва, потрапляють у пекельні світи.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує, як кожна з трьох якостей впливає на долю душі після смерті. Ті, хто перебуває під впливом благості, піднімаються до вищих планет – духовних світів. Ті, хто перебуває під впливом пристрасті, залишаються на планетах земного рівня, тобто в матеріальному світі. Натомість ті, хто перебуває під впливом невігластва, потрапляють у пекельні світи, де панують страждання та темрява. У цьому вірші Крішна описує ставлення демонічних людей до духовних практик, і можна уточнити, що вони самовдоволені та нахабні, пишаються своїм багатством та уявними почестями, і, якщо вони роблять пожертви чи ритуали, то роблять це лише для зовнішнього показу, не дотримуючись жодних правил чи духовних принципів.

14-19

Коли людина по-справжньому розуміє, що в усіх діях немає іншого виконавця, окрім якостей цієї природи, і пізнає Всевишнього Господа, який є трансцендентним до всіх цих якостей, тоді вона досягає Моєї духовної сутності.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що в результаті справжнього розуміння людина розуміє, що всі дії в матеріальному світі виконують три якості природи, а не душа. Коли людина пізнає Всевишнього Господа, який є трансцендентним до цих якостей, вона досягає духовної сутності Крішни, тобто звільняється від обмежень матеріального світу. У цьому вірші Крішна розкриває ставлення демонічних людей до Бога, і можна уточнити, що вони заблукали через неправдиве его, силу, гордість, пожадливість і гнів, і зневажають Бога, який перебуває як у їхніх власних тілах, так і в тілах інших як Вища Душа. Вони зневажають справжню суть релігії, заперечуючи її принципи та виступаючи проти духовних цінностей.

14-20

Коли втілена істота здатна піднятися над цими трьома якостями, пов’язаними з матеріальним тілом, вона може звільнитися від народження, смерті, старості та пов’язаних з ними страждань і насолоджуватися нектаром безсмертя навіть у цьому житті.

Пояснення: У цьому вірші Крішна підтверджує, що, піднявшись над трьома якостями матеріальної природи, втілена істота (душа) може звільнитися від народження, смерті, старості та пов’язаних з ними страждань. Крім того, це звільнення та насолода нектаром безсмертя можливі навіть перебуваючи в цьому тілі, тобто ще за життя. У цьому вірші Крішна пояснює, яка доля чекає на тих, хто заздрісний, зловмисний і діє демонічно, і можна уточнити, що Він таких людей, які є найнижчими з усіх, постійно кидає в океан страждань, змушуючи народжуватися в різних демонічних формах існування, де панують страждання та темрява.

14-21

Арджуна запитав: О мій Господи, за якими ознаками можна пізнати того, хто піднявся над цими трьома якостями? Як він поводиться? І як він долає якості природи?

Пояснення: У цьому вірші Арджуна ставить Крішні запитання, щоб краще зрозуміти, як розпізнати людину, яка піднялася над трьома якостями матеріальної природи. Він хоче дізнатися, як така людина поводиться і як змогла подолати вплив цих якостей. У цьому вірші Крішна продовжує пояснювати долю демонічних істот, і можна уточнити, що, знову і знову потрапляючи в демонічні форми існування, ці особи не здатні наблизитися до Бога та духовного звільнення, і поступово занурюються у все нижчі та жахливіші форми існування.

14-22

Всевишній Господь відповів: О сину Прітхи, той, хто не ненавидить просвітлення, прив’язаність та ілюзію, коли вони присутні, і не прагне їх, коли вони зникли.

Пояснення: У цьому вірші Крішна починає відповідати на запитання Арджуни, описуючи перші ознаки, що свідчать про піднесення над трьома якостями. Людина, яка досягла цього стану, не відчуває неприязні до просвітлення (прояву благості), прив’язаності (прояву пристрасті) та ілюзії (прояву невігластва), коли вони присутні, а також не переживає, коли їх немає. Він є рівним у всіх станах. У цьому вірші Крішна називає три головні перешкоди, які ведуть до духовної деградації та страждань, символічно називаючи їх «воротами в пекло», і можна уточнити, що цими перешкодами є пожадливість, гнів і жадібність, і кожна розумна людина, яка хоче духовно розвиватися, повинна відкинути ці негативні якості.

14-23

Хто залишається нейтральним і трансцендентним, знаючи, що діють лише якості, хто є непохитним і спокійним, хто дивиться на щастя та страждання однаково.

Пояснення: У цьому вірші Крішна продовжує опис, вказуючи, що людина, яка піднялася над якостями, залишається нейтральною і трансцендентною, усвідомлюючи, що діють лише якості матеріальної природи. Він є непохитним у своїй духовній свідомості, спокійний і дивиться на щастя та страждання однаково, не піддаючись коливанням. У цьому вірші Крішна пояснює, що людина, яка змогла звільнитися від впливу пожадливості, гніву та жадібності, може виконувати дії, що сприяють самореалізації, і можна доповнити думкою, що така людина поступово наближається до вищої мети – духовного звільнення та єдності з Божественним.

14-24

Хто є в рівновазі, для кого шматок золота, глини та камінь мають одну цінність, хто є мудрим і однаково приймає як бажане, так і небажане, хто є стійким і однаково вислуховує як похвалу, так і осуд.

Пояснення: У цьому вірші Крішна продовжує характеризувати людину, яка піднялася над трьома якостями матеріальної природи. Така людина є в рівновазі, для неї немає різниці між золотом, глиною та каменем, оскільки вона звільнилася від матеріальної шкали цінностей. Він є мудрим і однаково приймає як бажане, так і небажане, не піддаючись впливу зовнішніх обставин. Він є стійким у своїх переконаннях і однаково вислуховує як похвалу, так і осуд, оскільки його самосвідомість не залежить від зовнішньої оцінки. У цьому вірші Крішна попереджає, що той, хто не дотримується вказівок священних писань і духовних принципів, а діє лише за своїми примхами та бажаннями, не досягне ні духовної досконалості, ні справжнього щастя, ні найвищої мети – звільнення, і можна уточнити, що його життя буде сповнене страждань і розчарувань, оскільки воно буде базуватися на егоїзмі та невігластві.

14-25

Хто однаково ставиться до честі та неслави, хто однаково ставиться до друга та ворога, хто відмовився від будь-якої матеріальної діяльності, – про таку людину кажуть, що вона піднялася над якостями матеріальної природи.

Пояснення: У цьому вірші Крішна завершує перелік якостей, що притаманні людині, яка піднялася над якостями матеріальної природи. Така людина однаково ставиться до честі та неслави, до друга та ворога, і відмовилася від будь-якої діяльності, спрямованої на досягнення матеріального результату. Його дії вільні від егоїзму і служать вищій меті.

14-26

Той, хто повністю віддається духовному служінню і жодним чином не відхиляється від цього шляху, одразу піднімається над якостями матеріальної природи і досягає рівня Божественної свідомості.

Пояснення: У цьому вірші Крішна відкриває, як найефективніше піднятися над якостями матеріальної природи – через повну відданість духовному служінню, тобто діяльності, присвяченій Богу. Той, хто жодним чином не відхиляється від цього шляху, негайно піднімається над обмеженнями і досягає рівня Божественної свідомості, тобто духовного звільнення.

14-27

І Я є основою Божественної свідомості, яка є безсмертною, нетлінною та вічною, і є природним станом найвищого щастя, Божественної любові.

Пояснення: У цьому вірші Крішна завершує чотирнадцяту главу, відкриваючи, що Він є основою Божественної свідомості, яка є безсмертною, нетлінною та вічною. Ця Божественна свідомість є природним станом найвищого щастя та Божественної любові, до якого прагнуть усі живі істоти. Крішна є джерелом і метою всього сущого. У цьому вірші Крішна завершує розділ, наголошуючи на важливості священних писань на духовному шляху, і можна доповнити думкою, що людина повинна керуватися вказівками священних писань, щоб зрозуміти, що є її обов’язком, а що ні, і, знаючи ці правила та принципи, діяти так, щоб поступово вдосконалюватися духовно.