1-1

Дхрітараштра сказав: На полі Курукшетра, на полі справедливості, бажаючи битися, Санджаю, що роблять мої та сини Пандавів?

Пояснення: Цей вірш відкриває Бхагавад-гіту питанням сліпого царя Дхрітараштри до свого радника Санджаї. Дхрітараштра хоче дізнатися, що відбувається на полі Курукшетра, де зібралися його сини (Каурави) та його племінники (Пандави) для битви. Поле Курукшетра називається полем справедливості, оскільки це місце, де в давнину відбулося багато важливих битв, які визначили результат справедливості та несправедливості.

1-2

Санджая сказав: Побачивши війська Пандавів, вишикувані для бою, цар Дурйодхана підійшов до свого вчителя і промовив такі слова.

Пояснення: Санджая починає розповідати про події на полі битви Курукшетра. Дурйодхана, лідер Кауравів і цар, бачить, що армія Пандавів вишикувалася для бою. Потім він підходить до свого вчителя Дрони — який був військовим інструктором як Кауравів, так і Пандавів — щоб обговорити ситуацію. Цей вірш підкреслює занепокоєння Дурйодхани та можливе хвилювання щодо того, що армія противника добре підготовлена та розташована. Його візит до вчителя свідчить про його бажання отримати пораду чи вказівки перед початком битви.

1-3

О вчителю, поглянь на велику армію Пандавів, яку так майстерно розташував твій обдарований учень, син Друпади.

Пояснення: Дурйодхана звертається до Дрони, нагадуючи йому, що армію Пандавів очолює його учень Дхріштадьюмна, син Друпади. Це важливий момент, оскільки Друпада, батько Дхріштадьюмни, був найлютішим ворогом Дрони. Дурйодхана підкреслює цей факт, можливо, щоб викликати емоційну реакцію Дрони або наголосити, що його учень зараз воює проти нього. Це підкреслює тактичне мислення Дурйодхани, його спробу загострити ситуацію, а також підготувати Дрону до бою зі своїм колишнім учнем.

1-4

У цій армії багато героїчних лучників, що в бойовій майстерності подібні до Бхіми та Арджуни; великі воїни, як Сатьякі, Вірата і Друпада.

Пояснення: Дурйодхана продовжує описувати найвидатніших воїнів армії Пандавів. Він виділяє Сатьякі, Вірату та Друпаду, які всі є сміливими та видатними воїнами, подібними до Бхіми та Арджуни. Джюдхана є Сатьякі. Ці воїни вважаються видатними воїнами, здатними боротися з багатьма противниками одночасно. Дурйодхана, можливо, вказує на силу цих героїв, щоб показати своїй армії сильну позицію противника та підготувати їх до майбутньої битви.

1-5

Разом із ними є такі великі, героїчні та могутні воїни, як Дхріштакета, Чекітана, Кашіраджа, Пуруджіта, Кунтібходжа та Шайб'я.

Пояснення: Дурйодхана продовжує перераховувати видатних воїнів армії Пандавів, які всі відомі своєю сміливістю та героїзмом. Дхріштакета є царем держави Чеді, Чекітана — інший герой, а Кашіраджа, який представляє державу Каші (сучасний Варанасі), особливо відзначається за свою героїчність. Пуруджіт і Кунтібходжа походять із роду Кунті, а Шайб'я славиться своєю сміливістю та силою. Ці воїни є видатними серед людей, що вказує на їхню винятковість і здатність на полі бою. Дурйодхана наголошує на величі ворожих воїнів, щоб створити враження про силу армії Пандавів.

1-6

Там є могутній Юдхаманью та відважний Уттамоджа, а також син Субхадри та сини Драупаді. Вони всі є видатними воїнами на бойових колісницях.

Пояснення: Дурйодхана продовжує перераховувати героїв на боці Пандавів. Юдхаманью та Уттамоджа — двоє видатних воїнів з армії Пандавів, обидва відзначаються своєю сміливістю та героїзмом. Абгіманью, який є сином Субхадри та Арджуни, — молодий, але талановитий воїн. Крім того, згадуються сини Драупаді, які також є видатними воїнами. Усі ці воїни позначаються як видатні воїни на бойових колісницях, що вказує на їхню здатність боротися з кількома противниками одночасно. Дурйодхана вказує на силу армії Пандавів та видатних воїнів, які готові протистояти Кауравам.

1-7

Але, о найкращий із двічі народжених, заради наших великих воїнів дізнайся про тих, хто особливо вправний керувати моїм військом. Я назву їх тобі, щоб ти знав.

Пояснення: Дурйодхана тепер відвертає увагу від сил Пандавів і звертається до видатних керівників своєї армії. Він звертається до Дрони (найкращий із двічі народжених), який є їхнім військовим учителем і командиром, і починає знайомити його з головними воїнами армії Кауравів. Згідно з індійськими традиціями, "двічі народжені" - це ті, хто належить до перших трьох каст. Дурйодхана хоче наголосити, що і на їхньому боці є видатні та сильні лідери, здатні протистояти силам Пандавів. Цей вірш розкриває тактичне мислення Дурйодхани та його намагання мотивувати свій бік, вказуючи на силу та важливість їхніх лідерів.

1-8

На твоїй стороні є такі особистості, як ти сам, Бхішма, Карна, Кріпа, Ашваттхама, Вікарна та Бхурішрава.

Пояснення: Дурйодхана перераховує деяких із найвидатніших лідерів армії Кауравів, наголошуючи на їхній винятковій силі та навичках на полі бою. Він спочатку звертається до Дрони, потім згадує Бхішму, який є найстаршим воїном і головнокомандувачем їхньої армії. Карна, зведений брат Пандавів, відомий своєю великою мужністю та відданістю Дурйодхані, тоді як Кріпа славиться своєю непереможністю. Ашваттхама, син Дрони, є потужним воїном, а Вікарна — один із братів Дурйодхани. Бхурішрава відомий своєю сміливістю та здібностями в бою. Цим переліком Дурйодхана наголошує, що на його боці є не менш сильні та могутні воїни, ніж в армії Пандавів, щоб мотивувати та переконати свого вчителя та союзників у їхній силі.

1-9

Є також багато інших героїв, які готові віддати свої життя за мене. Вони всі озброєні різною зброєю і добре знають військову справу.

Пояснення: Дурйодхана наголошує, що на його боці є не лише видатні воїни, яких він згадував раніше, а й багато інших сміливих воїнів, які готові боротися та померти заради нього. Ці воїни озброєні різною зброєю та особливо досвідчені у воєнному мистецтві. Тут Дурйодхана намагається запевнити, що його армія не лише сповнена славетних та видатних лідерів, а й багатьох відданих та вправних воїнів, які готові пожертвувати своїм життям заради його перемоги. Він наголошує на силі, дисципліні та готовності армії до бою.

1-10

Наша сила безмежна, і нас повністю захищає дід Бхішма, тоді як сила Пандавів, яку ретельно охороняє Бхіма, є обмеженою.

Пояснення: Тут Дурйодхана порівнює свою та армію Пандавів, висловлюючи впевненість у перевазі Кауравів. Він стверджує, що їхня армія, яку захищає найстарший і найдосвідченіший воїн Бхішма, є безмежно сильною. Натомість армія Пандавів, яку захищає Бхіма, описується як обмежена або менша за силою. Цим висловом Дурйодхана намагається надихнути своїх воїнів, підкреслюючи, що сила та захист їхньої армії є набагато більшими завдяки керівництву Бхішми, що є важливим не лише у військовому, а й у моральному плані, оскільки він є шанованим і поважним героєм. Це розкриває впевненість Дурйодхани у Бхішмі як у найсильнішому факторі успіху армії Кауравів.

1-11

Тепер ви всі повинні надати всю свою підтримку дідусю Бхішмі, зайнявши свої визначені місця в армійському строю.

Пояснення: Дурйодхана закликає своїх воїнів міцно зайняти свої бойові позиції і водночас виявляє особливу турботу про захист Бхішми, оскільки він є головною силою армії Кауравів. Дурйодхана розуміє, що Бхішма є критично важливим для їхньої армії, і тому спонукає воїнів докласти всіх зусиль для його захисту. Він вказує, що всі підрозділи армії Кауравів повинні діяти як єдине ціле, забезпечуючи безпеку Бхішми, оскільки він є головним елементом їхньої стратегії. Цей вірш підкреслює важливість Бхішми та бажання Дурйодхани захистити його за будь-яку ціну.

1-12

Тоді Бхішма, героїчний старійшина династії Куру, голосно засурмив у свою мушлю, створюючи звук, що нагадував левиний рик, завдаючи Дурйодхані радості.

Пояснення: Бхішма, дід Кауравів і найвидатніший воїн, хоче надихнути та підбадьорити Дурйодхану, який раніше висловив занепокоєння щодо майбутньої битви. Бхішма, який є дуже досвідченим і сильним воїном, символічно демонструє свою мужність і могутність, видавши гучний звук мушлі. Це виражає готовність до бою і вказує на те, що він повністю готовий до битви. Дія Бхішми порівнюється з левиним риком, що символізує силу та авторитет, і його мета — створити моральну підтримку та впевненість Дурйодхані та його армії.

1-13

Тоді раптом почали звучати мушлі, барабани, ручні барабани, дзвони та роги, і виник величезний шум.

Пояснення: Цей вірш описує звук, що лунає в момент початку битви. Після того, як Бхішма засурмив у мушлю, інші воїни армії Кауравів також приєдналися, граючи на різних бойових інструментах, таких як мушлі, барабани, ручні барабани та роги. Ця каскада звуків символізує готовність армії розпочати бій. Шум був величезний і сильний, свідчачи про силу Кауравів та їхній намір розпочати бій з великою енергією та впевненістю. Це хаотичне та сильне поєднання звуків збільшило напругу та підбурювало воїнів до бою.

1-14

З іншого боку, як Господь Крішна, так і Арджуна, що перебували у чудовому возі, якого тягли білі коні, засурмили у свої трансцендентні мушлі.

Пояснення: У цьому вірші описується момент готовності Крішни та Арджуни до початку битви. Вони стоять у своїх могутніх бойових колісницях, яких тягнуть білі коні, що символізують чистоту та шляхетність. Крішна та Арджуна, обидва сурмлять у свої божественні мушлі. Сурмлення в мушлю традиційно символізує початок бою та божественну підтримку, у цьому випадку це вказує на їхню впевненість та божественний захист. Цей момент відзначає наближення початку битви з величезною силою та впевненістю з боку Пандавів.

1-15

Господь Крішна засурмив у свою мушлю, Арджуна засурмив у свою, а Бхіма, виконавець могутніх завдань, засурмив у свою жахливу мушлю.

Пояснення: У цьому вірші Крішна сурмить у свою мушлю, Арджуна сурмить у свою мушлю, а Бхіма, виконавець могутніх завдань, сурмить у свою жахливу мушлю. Кожній мушлі дано особливу назву, що вказує на божественний захист її власника та готовність до бою. Цей вірш підкреслює видатність і важливість кожного героя в майбутній битві, відображаючи їхній божественний захист і готовність до бою.

1-16

Цар Юдхіштхіра, син Кунті, засурмив у свою мушлю, Накула і Сахадева засурмили у свої.

Пояснення: Юдхіштхіра, якого називають сином Кунті, є старшим братом Пандавів і описується як справедливий цар. Він засурмив у свою мушлю, таким чином символізуючи його чесність і справедливість, що приносить перемогу. Накула і Сахадева – близнюки, молодші брати Пандавів, і вони сурмлять у свої мушлі. Символіка цих імен вказує на їхню досконалість і відданість битві разом з іншими братами Пандавами.

1-17

Великий лучник цар Каші, могутній Шікханді, Дхріштаджюмна, Вірата та непереможний Сатьякі.

Пояснення: У цьому вірші перераховано кількох видатних воїнів, які перебувають на боці Пандавів. Цар Каші відомий як видатний стрілець, що вказує на його майстерність у бою з луком і стрілами. Шікханді, якого характеризують як могутнього воїна, є важливим героєм у битві проти Бхішми, оскільки йому судилося битися проти Бхішми. Дріштаджюмна, який є головнокомандувачем армії Пандавів, був створений з божественним завданням вбити Дрону. Вірата – герой, який допоміг Пандавам, коли вони ховалися в його царстві. Сатьякі, якого характеризують як непереможного, є одним із найвідданіших союзників Пандавів і видатним воїном.

1-18

Друпада, сини Драупаді та міцнорукий син Субхадри, о володарю, усі як один засурмили у свої мушлі.

Пояснення: У цьому вірші продовжується перелік важливих воїнів армії Пандавів. Друпада – батько Драупаді та видатний союзник на боці Пандавів, який є важливим воїном у битві. Сини Драупаді, які всі б'ються на боці свого батька та матері, є важливими союзниками Пандавів. Син Субхадри Абхіманью описується як міцнорукий, що символізує його силу та мужність. Він молодий, але дуже здібний воїн з великими навичками. Кожен із цих героїв сурмить у свої мушлі, символізуючи свою готовність до бою та єдність у боротьбі.

1-19

Звуки різних мушель стали надто гучними. Відлунюючи як у небі, так і на землі, вони розбили серця синів Дхрітараштри.

Пояснення: У цьому вірші описується, як звук мушель, що пролунав з армії Пандавів, спричинив величезний шум, який розбив серця синів Дхрітараштри — Кауравів. Шум не тільки пролунав на полі бою, а й наповнив небо та землю, вказуючи на його неймовірну силу та вплив. Цей шум глибоко вразив і поранив серця Кауравів, свідчачи про могутність і моральну силу армії Пандавів, що загрожувала майбутньою перемогою. Це свідчить про те, що сторона Пандавів була сповнена впевненості та рішучості, тоді як Каурави почали відчувати занепокоєння та страх, що виявляє їхні внутрішні сумніви перед майбутньою битвою.

1-20

У той момент, о володарю, Арджуна, що перебував у бойовій колісниці, на якій майорів прапор зі знаком Ханумана, підняв свій лук і готувався випустити стріли. Дивлячись на синів Дхрітараштри, що вишикувалися в бойовий стрій, о володарю, Арджуна сказав Крішні такі слова.

Пояснення: Арджуну називають Пандавом — сином Панду, і його прапор прикрашений символом мавпи, що відсилає до Ханумана, божественної мавпи та послідовника Рами. Символ мавпи на прапорі є значущим, оскільки Хануман символізує силу, мужність і витривалість, які знадобляться Арджуні в цій битві. Побачивши, що сини Дхрітараштри (Каурави) вишикувалися і підготувалися до бою, Арджуна реагує, піднявши свій лук, таким чином демонструючи готовність розпочати бій. Це свідчить про майбутню напругу битви, в якій Арджуна готується очолити армію Пандавів проти Кауравів.

1-21

Арджуна сказав: О безпомильний, будь ласка, постав мої бойові колісниці між обома арміями.

Пояснення: У цьому вірші Арджуна звертається до Крішни з титулом Ач’юта, що означає той, хто ніколи не падає або непереможний. Цей титул символізує божественну непогрішність і постійність Крішни. Крішна в цій битві служить візником колісниці Арджуни, і Арджуна просить його поставити колісницю між двома арміями, щоб краще оглянути поле бою.

1-22

Щоб я міг оглянути тих, хто тут прибув, бажаючи битися, і з ким мені доведеться схрестити зброю в цьому великому випробуванні бою.

Пояснення: Арджуна пояснює, чому він просить Крішну поставити колісницю між двома арміями. Арджуна хоче оглянути тих, хто стоїть готовий до бою, і побачити своїх супротивників. Йому важливо оглянути поле бою, щоб оцінити ситуацію та зрозуміти, з ким йому доведеться битися.

1-23

Дозволь мені побачити тих, хто тут прибув битися, бажаючи втішити злобного сина Дхрітараштри.

Пояснення: Арджуна висловлює бажання побачити не лише супротивників, але й тих, хто приєднався до армії Кауравів, щоб підтримати сина Дхрітараштри Дурйодхану, який описується як злобний або з поганим наміром. Арджуна вказує, що ті, хто підтримує Дурйодхану, діють з поганим наміром, що розкриває його моральну позицію та неприязнь до цього конфлікту.

1-24

Санджая сказав: О нащадку Бгарати, так звернений, Крішна поставив чудові колісниці між обома арміями.

Пояснення: У цьому вірші Санджая продовжує розповідати Дхрітараштрі про події на полі бою. Крішна виконує прохання Арджуни і ставить колісниці між обома арміями, дозволяючи Арджуні краще оглянути поле бою та обидва війська.

1-25

Перед Бхішмою, Дроною та всіма іншими володарями світу Господь сказав: Партха, поглянь на всіх зібраних тут Куру.

Пояснення: У цьому вірші Крішна ставить колісниці прямо навпроти видатних воїнів Кауравів, зокрема Бхішми та Дрони — двох значних вчителів Арджуни та давніх друзів родини. Крішна тут звертається до Арджуни словом Партха, що означає син Кунті, посилаючись на його материнський рід.

1-26

Там між арміями обох сторін Арджуна міг побачити своїх батьків, дідів, вчителів, дядьків, братів, синів, онуків, друзів, а також свого тестя і доброзичливців.

Пояснення: У цьому вірші Арджуна, якого називають Партхою, дивлячись на армію Кауравів, бачить своїх родичів і близьких — батьків, дідів, вчителів, дядьків, братів, синів, онуків і друзів. Ця сцена підкреслює його емоційну дилему, оскільки йому доведеться протистояти не лише ворогам, але й своїм близьким, з якими він ділився життєвим шляхом.

1-27

Коли син Кунті Арджуна побачив усіх цих різних друзів і родичів, його охопило глибоке співчуття, і він сказав:

Пояснення: У цьому вірші Арджуна, якого називають сином Кунті, дивлячись на людей в обох арміях, бачить не лише своїх найближчих родичів, але й тестей та друзів. Так він виявляє, що поле бою наповнене людьми, які йому дорогі, і йому доведеться протистояти не лише чужим ворогам, але й членам сім'ї та друзям.

1-28

Арджуна сказав: Мій дорогий Крішно, бачачи своїх друзів і родичів, які так войовничо налаштовані переді мною, я відчуваю, що мої ноги тремтять і мій рот пересихає.

Пояснення: У цьому вірші Арджуну переповнюють почуття жалю та співчуття, коли він бачить своїх родичів і друзів, які готові битися між собою. Він починає сумувати і сумніватися, чи є битва правильним шляхом, оскільки йому доведеться протистояти своїм коханим.

1-29

Усе моє тіло тремтить, моє волосся стає дибки, мій лук Гандіва вислизає з моїх рук, і моя шкіра горить.

Пояснення: У цьому вірші Арджуна описує свої фізичні та емоційні реакції на побачене на полі бою. Його тіло починає втрачати силу, і він відчуває фізичну слабкість і тремтіння. Арджуна починає відчувати не лише емоційний, але й фізичний дискомфорт, його тіло починає тремтіти, волосся стає дибки, що вказує на ознаки глибокого занепокоєння.

1-30

Я більше не можу тут залишатися. Я забуваю сам себе, і мій розум стає неспокійним. Я бачу лише причини зла, о Крішно, вбивце демонів.

Пояснення: У цьому вірші Арджуна описує своє зростаюче емоційне та фізичне виснаження. Арджуна також відчуває, як його шкіра свербить і йому стає все важче стояти, що свідчить про його психологічний та емоційний розлад.

1-31

Я не бачу жодної користі від убивства своїх родичів у цій битві, і я, мій дорогий Крішно, не бажаю жодної перемоги, королівства чи щастя, що настануть.

Пояснення: У цьому вірші Арджуна визнає, що бачить погані ознаки щодо майбутньої битви, і таким чином починає сумніватися у сенсі своєї участі в цій боротьбі. Він чітко заявляє, що не бачить жодної користі чи добробуту, які можуть виникнути внаслідок того, що він уб'є своїх родичів у битві. Моральна дилема Арджуни зростає, і він відчуває, що незалежно від того, виграє він чи програє, втрати будуть надто великими, щоб їх виправдати. Цей вірш показує, що Арджуна не тільки сумнівається у фізичній боротьбі, але й починає ставити під сумнів духовне та моральне значення самої битви, що створює для нього велику внутрішню суперечність.

1-32

О, Говіндо, яку користь нам принесе царство, щастя чи навіть саме життя, якщо всі ті, заради кого ми цього хочемо, зараз стоять на цьому полі бою?

Пояснення: У цьому вірші Арджуна звертається до Крішни як Говінди, що означає пастух корів або той, хто дарує насолоду чуттям, підкреслюючи здатність Крішни дарувати як матеріальний, так і духовний добробут. Арджуна ставить риторичне питання про сенс правління та насолод, коли його родичі та друзі — люди, заради яких він прагне цього царства та його щастя — перебувають перед ним на полі бою.

1-33

О, Мадхусудано, коли вчителі, батьки, сини, діди, брати матері, батьки дружин, онуки, шурини та всі інші родичі готові віддати своє життя та майно і стоять переді мною, чому я маю бажати вбити їх, навіть якщо інакше вони можуть вбити мене?

Пояснення: У цьому вірші Арджуна продовжує висловлювати свої глибокі сумніви та внутрішній конфлікт. Він зазначає, що ті самі люди, заради яких він і Пандави борються за владу, задоволення та щастя, тепер стоять у битві готові віддати свої життя та майно. Це ще більше загострює його дилему, оскільки він розуміє, що перемога в битві, якої він спочатку бажав заради своїх близьких, тепер може призвести до їхньої смерті та втрат.

1-34

О, захиснику всіх істот, я не готовий битися з ними навіть в обмін на всі три світи, а тим більше заради цієї землі. Яке ж задоволення ми отримаємо, убивши синів Дхрітараштри?

Пояснення: У цьому вірші Арджуна висловлює своє остаточне небажання битися, кажучи, що навіть якщо йому запропонують владу над усіма трьома світами (небом, землею та підземними царствами), він не був би готовий битися та вбивати своїх родичів. Він підкреслює, що така битва не принесе жодного задоволення, оскільки вимагатиме надто високої моральної ціни. Арджуна повністю втратив мотивацію воювати і більше не бачить сенсу в битві, яка вимагатиме від нього вбити своїх близьких.

1-35

Гріх охопить нас, якщо ми вб'ємо таких нападників. Тому нам неправильно вбивати синів Дхрітараштри та своїх друзів. Що ж ми отримаємо, о Крішно, чоловіче богині щастя, і як ми зможемо бути щасливими, вбивши своїх родичів?

Пояснення: У цьому вірші Арджуна звертається до Крішни як Джанардана, що означає захисник людей або той, хто знищує злих. Арджуна висловлює глибоку моральну дилему, заявляючи, що не має радості від думки вбити синів Дхрітараштри (Кауравів), оскільки, на його думку, вбивши їх, вони порушать моральні межі та будуть заплямовані гріхом.

1-36

О, Джанардано, хоча ці чоловіки, чиї серця охопила жадібність, не бачать жодної провини у знищенні свого роду чи ворогуванні з друзями.

Пояснення: У цьому вірші Арджуна продовжує висловлювати свої моральні сумніви, звертаючись до Крішни з титулом Мадхава, що вказує на його зв'язок зі Щастям і Божественним добробутом. Арджуна визнає, що вбивати своїх близьких, якими в цьому випадку є сини Дхрітараштри та його родичі, було б морально неприйнятно.

1-37

Чому ж нам, які бачать злочин у знищенні роду, не слід утримуватися від цієї гріховної справи?

Пояснення: У цьому вірші Арджуна продовжує висловлювати свої моральні сумніви та роздуми щодо дій синів Дхрітараштри. Він зазначає, що розум Кауравів затьмарений жадібністю, що робить їх сліпими до гріха, який виникає від знищення роду та зради друзів.

1-38

Зі знищенням роду гинуть вічні родові традиції, і решта з роду поринають у розпусту.

Пояснення: У цьому вірші Арджуна продовжує висловлювати свої моральні сумніви, звертаючись до Крішни з титулом Джанардана, що означає той, хто знищує лиходіїв. Арджуна зазначає, що він і брати Пандави чітко уявляють наслідки, які спричинить знищення роду, і він не розуміє, чому вони не можуть утриматися від цього гріха.

1-39

Коли в роді бере гору розпуста, о Крішно, жінки роду стають зіпсованими, і від занепаду жінок, о нащадку Врішні, народжуються небажані нащадки.

Пояснення: У цьому вірші Арджуна викладає наслідки, які виникають від знищення роду через війну. Він зазначає, що родові обов'язки та моральний порядок знищуються разом із самим родом. Обов'язок і мораль, які є системою підтримки роду, захищають як його етичні обов'язки, так і суспільний порядок. Коли його втрачено, хаос, аморальність і зло — охоплюють весь рід.

1-40

Коли в роді бере гору розпуста, о Крішно, жінки роду стають зіпсованими, і від занепаду жінок, о Варшнея, народжуються небажані нащадки.

Пояснення: Арджуна продовжує викладати наслідки несправедливості. Він зазначає, що якщо несправедливість бере гору, псуються жінки роду, які підтримують сімейні цінності та моральний порядок. Це призводить до краху соціального порядку та появи небажаних нащадків.

1-41

Збільшення кількості небажаних нащадків неодмінно призводить до пекла як сам рід, так і тих, хто знищує сімейні традиції. Предки таких занепалих родів страждають, бо їм більше не приносять призначені для жертвоприношення вода та ритуальні підношення.

Пояснення: У цьому вірші Арджуна викладає подальший ланцюг суспільних і духовних наслідків, що виникають від знищення роду та поширення несправедливості. Змішаний порядок, який виникає від соціального хаосу та втрати моралі, призводить не лише до страждань живих людей, а й до страждань духів предків. Члени роду приречені на пекло, оскільки ритуальні підношення предкам, такі як їжа чи ритуальні підношення померлим та вода, що є важливими для спокою душі після смерті, більше не здійснюються, бо рід руйнується. Знищувачі роду і сам рід падають у пекло, оскільки не виконуються ці ритуали, необхідні для духовного порядку та добробуту.

1-42

Через злі діяння, які чинять ті, хто руйнує родові традиції і таким чином спричиняє появу небажаних нащадків, знищуються всі види діяльності, що сприяють розвитку спільноти та добробуту сім'ї.

Пояснення: У цьому вірші Арджуна продовжує викладати наслідки, які спричиняє знищення роду та формування змішаного порядку. Він зазначає, що через ці гріхи та порушення руйнуються як родові обов'язки, так і суспільні норми, що є важливими для стабільності суспільства та вічного порядку.

1-43

О Крішно, захиснику людей, я чув від послідовників вчителів, що ті, чиї родинні традиції зруйновані, завжди мешкають у пеклі.

Пояснення: У цьому вірші Арджуна продовжує висловлювати своє занепокоєння щодо знищення родового обов'язку. Він звертається до Крішни як захисника людей і зазначає, що, коли знищуються родові обов'язки, люди приречені на необмежене життя в пеклі. Ця думка ґрунтується на вченнях предків, які Арджуна та інші люди чули.

1-44

О, як дивно, що ми готуємося вчинити такі великі гріхи. Через бажання насолоджуватися царською втіхою, ми готові вбити своїх близьких.

Пояснення: У цьому вірші Арджуна висловлює глибокий жаль і жах щодо гріха, який він і його союзники можуть вчинити, беручи участь у війні. Він наголошує, що жадібність до царства та матеріальних насолод є головною причиною, чому вони готові вбити своїх найближчих, що йому здається морально неприйнятним.

1-45

Краще б мене вбили сини Дхрітараштри зі зброєю в руках на полі бою без опору і беззбройним.

Пояснення: У цьому вірші Арджуна висловлює бажання не чинити опору і бути без зброї, вважаючи, що, якби його вбили на полі бою, це було б кращим рішенням, ніж активно брати участь у битві проти своїх родичів і таким чином брати на себе відповідальність за їхню смерть. Він вважає, що така смерть була б менш тяжкою з моральної точки зору, ніж вбивство родичів і взяття на себе гріха, що виник би внаслідок участі у війні.

1-46

Санджая сказав: Сказавши це на полі бою, Арджуна відкинув свій лук і стріли та сів у бойову колісницю, його розум охопили скорбота.

Пояснення: Цей вірш відзначає емоційний крах Арджуни на полі бою. Після своїх глибоких висловлювань про безглуздість війни та моральні сумніви, він кладе свій лук і стріли, що символізує його відмову від боротьби. Арджуна фізично сідає на задній частині бойової колісниці, таким чином висловлюючи своє бажання дистанціюватися від битви, оскільки його розум охоплений скорботою та печаллю.